Захисник України, випускник Каразінського університету, Роман Серко загинув у Вовчанську

Скорботну звістку повідомила прес-служба Каразінського університету.

Захисник України служив у 57 окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка, що боронить Вовчанський напрямок.

Роман Серко народився 4 жовтня 1989 року на Рівненщині. Закінчив Каразінський університет у 2011 році. Після навчання працював деякий час на танковому заводі. У пошуках своєї справи життя, повернувся назад до Рівного. Тут запровадив чимало екоініціатив, а також започаткував своє дітище — проєкт «Прийомка» — це мала бути мережа пунктів збору вторсировини. На жаль, Роман встиг відкрити лише один...

Він був виховником у «Пласті», організовував заходи дозвілля дітей та молоді, долучався до патріотичне виховання. Учасник проєкту «Молодь змінить Україну». Постійно вчився, розвивався, читав, мріяв, планував і втілював. Грав на гармошці, малював, співав у народному хорі.

Фото: Каразінський університет

Роман Серко – активний учасник харківського Євромайдану. Усім серцем любив Харків, всіляко спростовував твердження щодо проросійського характеру міста.

Вічний оптиміст, чия віра в краще надихала всіх навколо. Завжди приходив на допомогу. Чудово ладнав із дітьми, розумів їх та вмів розрадити. І сам зміг зберегти свою дитячу безпосередність, щирість.

У перший день повномасштабного вторгнення на комп’ютері Романа з'явився девіз «Краще носити важкі обладунки воїна, аніж легке ярмо раба», а вже за кілька днів він був у центрі комплектування...

Фото: Каразінський університет

У перший рік війни, коли служив у тилу, активно навчався та удосконалював свою фізичну форму, проходив усі можливі військові онлайн-курси, збирав дрони, навіть купив 3D-принтер, щоб виготовляти свої деталі до дронів. Але постійно в розмові з рідними та друзями він казав, що не відчуває себе корисним. Тому із загостренням боїв на Харківському напрямку відразу пішов у ротацію. 

Служив розвідником на Куп'янському, згодом на Вовчанському напрямку. 10 червня 2024 року під час виконання бойового завдання у м.Вовчанськ потрапив під мінометний обстріл і отримав несумісне з життям поранення. З того часу офіційно вважався зниклим безвісти. Тільки 17 січня 2025 року ДНК-експертиза підтвердила, що Роман загинув. Похований 25 січня 2025 року.

Фото: Каразінський університет

Про Романа з теплом і повагою згадують командири та побратими. За час служби отримав дві відзнаки — «Захиснику України» та «Народжені в боях», останню, на жаль, уже не встиг побачити. Також нагороджений залізним Пластовим хрестом №206 посмертно.

Каразінська спільнота висловлює щирі співчуття родині й друзям Романа. Пам’ятаємо, шануємо й сумуємо за Героєм.

Читати також:

Сили оборони України мають вогневий контроль над логістичними шляхами окупантів на Вовчанщині

Евакуація пораненого прикордонника бригади «Форпост» на Вовчанщині (наживо)

Малі диверсійні групи намагаються форсувати річку Вовча в районі Вовчанська

Мешканці Вовчанської громади 1926 - 1946 р.н. можуть отримати продуктовий набір у гуманітарному ХАБі

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

Facebook сторінка Вовчанськ Gromada Group

?Телеграм   ?Фейсбук  ?Інстаграм